Моє щастя
Хіба не щастя бачити щоднини
Яскраві вогники дитячих оченят?
До них спішу я щохвилини,
До них,до моїх ніжних янголят.

На них погляну - забуваю лихо,
Стає так добре й легко на душі,
Й до Господа я помолюся тихо:
"Спасибі ,що подарував ти їх мені"

Без них я,наче птах безкрилий,
Вони для мене - рятувальний круг,
І поки вистачить мені снаги та сили,
Я вогник цей у серці збережу